противага

-и, ж.

1) Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. || перен. Те, що протидіє чому-небудь, урівноважує щось.

••

На (у, в) протива́гу кому, чому — а) на відміну від кого-, чого-небудь; б) для протидії комусь, чомусь.

2) радіо. Пристрій з дротів, яким заземлюють зовнішні антени.